Книги
Новини
Огляди книг
Загублені світи Цитаделі: світ картонний
Людські чесноти межують з душевним убозтвом за примхою шаленої юрби. Низинні позиви переважають над творенням, так і до чого воно?.. ось тобі захаращені різноманітними стравами столи... там немає місця письменам і рукописам, і тремтливій свічці на протязі вікон... лише твариноподібне поїдання прянощів. Ось тобі видовища! Сотні вікон, тисячі осіб, мільйони історій. І уява сходить нанівець: маг незрячий без чарівної палички, а дракон без крил. Все вкладається в стандарти створених кимось кайданів. Правителям не потрібні розумні особи, набагато простіше управляти бездумним стадом овець. І навіть демиурги віртуальних світів в більшості своїй тиснуть на первісні принципи життєукладу. Хліба і видовищ, а що ж ще?.. Легкої наживи, халяви, вульгари...
Світ котиться в безодню лінощів і обжерливості, лише проблиски творчості звертають усе назад. І нехай серед сотень списаних сторінок знайдеться лише одна, сяюча, її появі буде сприяти саме ця списана нікчемна купа паперів. Алмаз викристалізовується часом і тиском, творчі навички вишліфовуються практикою і старанністю.